Цукровий діабет і бодібілдинг, як відомо, досить-таки погано поєднуються між собою. Вся справа в тому, що при заняттях спортом і насамперед бодібілдингом, для досягнення бажаних результатів необхідно дотримуватися висококалорійної дієти. А точніше, дотримуватися її потрібно для нарощування м’язової маси. Великі і часті порції їжі викликають значні коливання рівня інсуліну в організмі, що при цукровому діабеті негативно впливає на стан здоров’я. Крім того, високий вміст вуглеводів в раціоні атлета також є небажаним, при наявності даного захворювання. Однак ця загальноприйнята точка зору нерідко піддається критиці, так як діабет і бодібілдинг насправді сумісні і зараз ми детально розберемося, як це можливо.
Введення
Цукровий діабет проявляється через повну або часткову недостатність гормону інсуліну в організмі. Це одне з найпоширеніших захворювань у світі. Близько 350 мільйонів людей по всій земній кулі хворіють на цукровий діабет. Тим не менш, захворювання не смертельне (як мінімум не завжди) і навіть при його наявності багато хворих можуть цілком безпечно займатися бодібілдингом і в тому числі брати участь у змаганнях. Справа в тому, що будь-яка рухова активність задіює всі внутрішні резерви організму і змушує включатися в роботу кісткову, м’язову, дихальну, серцево-судинну, імунну та ендокринну системи людини, а отже, заняття спортом не повинні бути заборонені, а скоріше навпаки, повинні заохочуватися.
У хворих на цукровий діабет, рухова активність більшою мірою, ніж у здорових позначається на загальному самопочутті, на наявності підшкірного жиру, на ліпідному профілі та інших факторах, здатних провокувати розвиток атеросклерозу. Для профілактики ускладнень і підтримки нормальної фізичної працездатності чи не найважливішим чинником є нормальний рівень глюкози в крові. Зниження рівня глюкози і знижує ризик виникнення ускладнень, а також смертність від цукрового діабету (на 35%, 25% і 7% відповідно при зниженні рівня гемоглобіну «А» на 1%). Близький до нормального рівень глюкози досягається за рахунок зниження загальної калорійності добового раціону харчування і наявності регулярної рухової активності.
Як ми вже з’ясували, користь спорту в цілому, а значить і бодібілдингу зокрема, не підлягає сумніву, однак у деяких випадках можливий розвиток ускладнень. Головними серед них є метаболічні порушення, в першу чергу гіпоглікемія, яка може розвиватися як в ході тренування, так і після його завершення, якщо вчасно не прийняти відповідні препарати. Гіпоглікемія може проявлятися у хворих по-різному, але найчастіше її ознаками є нудота, слабкість, запаморочення, сонливість, затьмарення зору, дзвін у вухах, а також тремтіння в руках, оніміння і поколювання пальців. Втім, нижче ми більш детально розглянемо головні ознаки наявності цукрового діабету і спробуємо розібратися в природі їх виникнення.
Ознаки діабету
Безперечно, для того, щоб діагностувати наявність у людини цукрового діабету, необхідно пройти обстеження і здати аналізи, проте, існує ряд ознак, за якими можна буквально в домашніх умовах визначити його наявність або відсутність. До цих ознак відносяться: шкірний свербіж, часте сечовипускання, швидка втрата ваги (при діабеті I типу), набір зайвої ваги (при діабеті II типу), швидка стомлюваність і підвищена слабкість, поколювання і оніміння кінчиків пальців, а також спрага. Найчастіше виявити наявність діабету можна тільки при дослідженні крові на вміст цукру, тим не менш, перш ніж звернутися в медичний заклад необхідно більш точно розібратися в природі походження ознак цього захворювання.
- Шкірний свербіж. У шкірі є багато рецепторів, які сприймають різні подразнення. Кристали глюкози, які містяться в крові, а також токсичні речовини, які утворюються в результаті порушень метаболізму, є хімічними подразниками і тому викликають свербіж. Між свербінням і тим, наскільки сильно розвинувся діабет, немає прямої залежності. При цьому в більшості випадків свербіж характерний саме для початкової стадії даного захворювання.
- Прискорене сечовипускання. Існує дві головні причини частого сечовипускання при цукровому діабеті. Перша полягає в спробах організму вивести надлишкову глюкозу. Друга полягає у пошкодженні нервових закінчень, яке провокує розвиток хвороби. Тонус сечового міхура слабшає і по мірі розвитку захворювання, наслідки стають все менш зворотними. Чим раніше буде ідентифікований діабет, тим більше буде шансів виправити дану проблему.
- Швидка втрата ваги (діабет I типу). У хворих на діабет, недостатня кількість інсуліну перешкоджає транспорту глюкози з крові в клітини, для подальшого її використання в якості енергії. Коли це відбувається, організм перебудовує свою роботу і починає перепалювати жир і переробляти м’язову тканину в енергетичні запаси, що і призводить до зниження загальної маси тіла. Несподівана втрата ваги характерна саме для першого типу діабету.
- Набір зайвої ваги (діабет II типу). Коли показники гормону інсуліну знаходяться в нормі, він знижує рівень глюкози в крові, допомагаючи їй потрапляти в клітини. Однак при діабеті цей механізм порушується і на початковій стадії цукрового діабету виникає ситуація, при якій рівень глюкози та інсуліну в крові підвищується. Оскільки інсулін підсилює синтез жирів і білків, а також пригнічує активність ферментів, що розщеплюють жири, в кінцевому рахунку, це призводить до набору ваги.
- Швидка стомлюваність. Втома і сонливість є постійними супутниками цукрового діабету. Внаслідок патологічних порушень, які ми описали вище, організм відчуває нестачу енергії, джерелом якої є глюкоза. Це і призводить до виникнення постійного відчуття млявості, втоми і сонливості. Найчастіше це відбувається саме після їжі, оскільки вживання їжі провокує в організмі різкий підйом рівня інсуліну.
- Пощипування кінчиків пальців. Механізм виникнення цього явища ґрунтується на надлишку цукру, що спочатку призводить до незначних, а потім і досить серйозних уражень нервових закінчень і судин. Крім того, внаслідок порушення процесів утилізації глюкози у крові утворюються токсини. Ці токсичні речовини чинять негативний вплив на обмінні процеси в нервових клітинах, що і провокує поколювання і оніміння кінцівок.
- Підвищена спрага. Постійна потреба у воді – один з основних і найбільш частих симптомів наявності цукрового діабету. Через хворобу в крові зростає концентрація глюкози. Це в свою чергу призводить до посиленого утворення і виведення сечі, а значить і до зневоднення. Організм прагне заповнити дефіцит рідини і сигналізує про те, що потребує вживання води. Нерідко хворі на діабет здатні випивати більше 5 літрів води в день.
Діабет і бодібілдинг
Говорячи про тренування в тренажерному залі під призмою гіпоглікемії, необхідно окремо розповісти про комплекс заходів, спрямованих на профілактику цього захворювання. Якщо у людини є всі ознаки цукрового діабету, вона звернулася до лікаря, пройшла обстеження і діагноз про фактичну наявність цієї хвороби підтвердився, необхідно дотримуватися наступних рекомендацій. Насамперед, необхідно вимірювати рівень глюкози в крові до початку тренування, по можливості під час, а також після її завершення. Саме тренування бажано перенести на ранкові години, так як регулярне фізичне навантаження (на відміну від нерегулярного) в цьому проміжку часу значно полегшує коригування харчування і допомагає оптимізувати дози інсуліну.
У профілактичних цілях рекомендується завжди мати при собі швидкі (легкозасвоювані) вуглеводи. Повноцінний прийом їжі повинен бути за 2 години до тренування. Що стосується швидких вуглеводів, то їх рекомендується приймати безпосередньо перед початком тренування, якщо рівень глюкози в крові становить менше 100 мг% (15 гр вуглеводів підвищують рівень глюкози приблизно на 50 мг%). Якщо тренування триває більше 1 години, то приймати вуглеводи необхідно прямо в процесі, в розрахунку 30-60 гр вуглеводів на кожну годину навантаження. Якщо швидких вуглеводів під рукою немає, можна використати глюкагон для підшкірного або внутрішньом’язового введення, який потрібно придбати завчасно. Також в ході тренування необхідно пити багато води.
Що стосується внесення змін до інсулінотерапії перед тренуванням, то рекомендації тут будуть наступні. Перед початком тренування не слід вводити ін’єкційні препарати інсуліну в руку або ногу. Для цих цілей краще всього підійде живіт. Також необхідно знизити дозу інсуліну короткої дії у відповідності з запланованим часом тренування: якщо воно буде тривати менше години, то на 30%, 1,5 години – на 40%, понад 1,5 години – на 50%. Дозування інсуліну середньої тривалості дії (інсулін NPH) рекомендується знизити на одну третину. Якщо тренування заплановано відразу після прийому їжі, необхідно на 50% знизити дозування інсуліну, що вводиться перед їжею. Краще всього використовувати лізпро-інсулін (він діє швидко і не довго).
Ускладнення і протипоказання
Існує таке явище, як відстрочена гіпоглікемія. Найчастіше вона розвивається вночі, через 5-15 годин після завершення тренування. З цієї причини вона потенційно небезпечніша гіпоглікемії у стані неспання. Відстрочена гіпоглікемія дуже часто буває викликана неповним відновленням запасів глікогену в перші години після завершення тренування. Виникнення даного явища не виключено навіть через 30 годин, якщо при цьому зберігається спровокована навантаженнями висока чутливість до інсуліну і одночасно з цим тривають процеси утилізації глюкози, а також синтезу глікогену в м’язах. У такому разі потреба у вуглеводах після важких фізичних навантажень може залишатися підвищеною протягом 24 годин.
Ще одним досить поширеним ускладненням є гіперглікемія. Це клінічний синдром, що позначає збільшення концентрації глюкози в сироватці крові порівняно з нормою. Саме хронічна гіперглікемія, яка прогресує в організмі, не залежно від стану хворого є основною характеристикою цукрового діабету. Її виникнення обумовлено посиленим утворенням глюкози в печінці, що є результатом збільшення секреції контрінсулярних гормонів – адреналіну, норадреналіну, глюкагону, кортизолу і в тому числі гормону росту. У хворих на цукровий діабет I типу, гіперглікемія може легко спровокувати розвиток діабетичного кетоацидозу, а хворих на діабет II типу вона може призвести до гіперосмолярної коми.
Висновок
З урахуванням всього, що було сказано вище, фізичне навантаження буде протипоказане в тому випадку, якщо рівень глюкози у хворого перевищує 250 мг% і діагностований кетоацидоз. У разі відсутності кетоацидозу заняття в тренажерному залі допускаються і при рівні глюкози більше 300 мг%, але з дотриманням особливої обережності. Також потрібно мати на увазі, що цукровий діабет прискорює процес розвитку атеросклерозу, тому необхідно особливу увагу приділити кардіологічному обстеженню, так як заняття бодібілдингом дають велике навантаження на серце.
Якщо людина помічає хоч один з перерахованих вище симптомів цукрового діабету, необхідно якомога швидше звернутися до лікаря. Виходячи з міркувань дотримання обережності, лікарі часто рекомендують проводити так звану навантажувальну пробу. Тобто тренувальне навантаження треба давати поступово і стежити за тим, як організм на нього реагує при наявності діабету. Так що пам’ятайте, що діабет це не вирок, з ним живуть, тренуються і навіть виступають на змаганнях.
