Будова серцево-судинної системи та її функції – це ключові знання, які необхідні персональному тренеру для побудови грамотного тренувального процесу для підопічних, на основі, адекватних їхньому рівню підготовки, навантажень. Перш, ніж приступити до побудови тренувальних програм, необхідно зрозуміти принцип роботи цієї системи, яким чином кров перекачується по організму, якими шляхами це відбувається і що впливає на пропускну здатність її судин.
Содержание:
Введення
Серцево-судинна система потрібна організму для перенесення поживних речовин і компонентів, а також для ліквідації продуктів обміну з тканин, підтримання балансу внутрішнього середовища організму, оптимального для його функціонування. Серце є її основним компонентом, який виступає в ролі насоса, перекачуючого кров по організму. В той же час, серце є лише частиною цілісної системи кровообігу організму, яка спочатку жене кров від серця до органів, а потім від них назад до серця. Також ми розглянемо окремо артеріальну і окремо венозну системи кровообігу людини.
Будова і функції серця людини
Серце представляє собою своєрідний насос, що складається з двох шлуночків, які взаємопов’язані між собою і в той же час незалежні один від одного. Правий шлуночок жене кров через легені, лівий шлуночок жене її через весь організм. Кожна половина серця має дві камери: передсердя і шлуночок. Їх ви можете бачити на зображенні нижче. Праве і ліве передсердя виступають в ролі резервуарів, з яких кров потрапляє безпосередньо в шлуночки. Обидва шлуночка у момент скорочення серця виштовхують кров і проганяють її по системі легеневих, а також периферичних судин.
Будова серця людини: 1 – легеневий стовбур; 2- клапан легеневої артерії; 3- верхня порожниста вена; 4 – права легенева артерія; 5 – ліва легенева вена; 6 – праве передсердя; 7 – трикуспідальний клапан; 8 – правий шлуночок; 9- нижня порожниста вена; 10 – низхідна аорта; 11- дуга аорти; 12 – ліва легенева артерія; 13 – ліва легенева вена; 14 – ліве передсердя; 15 – аортальний клапан; 16 – мітральний клапан; 17 – лівий шлуночок; 18 – міжшлуночкова перегородка.
Будова і функції кровоносної системи
Кровообіг всього тіла, як центральний (серце і легені), так і периферичний (все інше тіло), формує цілісну закриту систему, розділену на два контури. Перший контур проганяє кров від серця і носить назву артеріальної системи кровообігу, другий контур повертає кров до серця і носить назву венозної системи кровообігу. Кров, яка повертається від периферії до серця, спочатку потрапляє до правого передсердя, за допомогою верхньої і нижньої порожнистих вен. З правого передсердя кров перетікає в правий шлуночок і за допомогою легеневої артерії надходить до легенів. Після того, як в легенях відбудеться обмін кисню з вуглекислим газом, кров через легеневі вени, повертається до серця, потрапляючи спочатку в ліве передсердя, потім у лівий шлуночок і потім тільки знову в артеріальну систему кровопостачання.
Будова кровоносної системи людини: 1 – верхня порожниста вена; 2 – судини йдуть до легень; 3 – аорта; 4 – нижня порожниста вена; 5 – печінкова вена; 6 – ворітна вена; 7 – легенева вена; 8 – верхня порожниста вена; 9 – нижня порожниста вена; 10 – судини внутрішніх органів; 11 – судини кінцівок; 12 – судини голови; 13 – легенева артерія; 14 – серце.
I – мале коло кровообігу; II – велике коло кровообігу; III – судини йдуть до голови і рук; IV – судини йдуть до внутрішніх органів; V – судини йдуть до ніг
Будова і функції артеріальної системи людини
Функції артерій полягають у транспортуванні крові, яка викидається серцем за його скорочення. Оскільки викид відбувається під досить високим тиском, природа забезпечила артерії міцними і пружними м’язовими стінками. Більш дрібні артерії, які називаються артеріолами, призначені для контролю об’єму циркуляції кровообігу і виконують роль судин, по яких кров потрапляє безпосередньо в тканини. Артеріоли мають ключове значення в регуляції кровотоку в капілярах. Вони також захищені пружними м’язовими стінками, які дають можливість судинам (або в міру потреби) перекривати їх просвіт, або значно розширювати його. Це дає можливість змінювати і контролювати кровообіг всередині капілярної системи, в залежності від потреб конкретних тканин.
Будова артеріальної системи людини: 1 – плечоголовий стовбур; 2 – підключична артерія; 3 – дуга аорти; 4 – пахвова артерія; 5 – внутрішня грудна артерія; 6 – низхідний відділ аорти; 7 – внутрішня грудна артерія; 8 – глибока плечова артерія; 9 – променева поворотна артерія; 10 – верхня надчеревна артерія; 11 – низхідний відділ аорти; 12 – нижня надчеревна артерія; 13 – міжкісткові артерії; 14 – променева артерія; 15 – ліктьова артерія; 16 – долонна зап’ястна дуга; 17 – тильна зап’ястна дуга; 18 – долонні дуги; 19 – пальцеві артерії; 20 – спадна гілка огинаючої артерії; 21 – спадна колінна артерія; 22 – верхні колінні артерії; 23 – нижні колінні артерії; 24 – малогомілкова артерія; 25 – задня великогомілкова артерія; 26 – велика великогомілкова артерія; 27 – малогомілкова артерія; 28 – артеріальна дуга стопи; 29 – плюсневая артерія; 30 – передня мозкова артерія; 31 – середня мозкова артерія; 32 – задня мозкова артерія; 33 – базилярна артерія; 34 – зовнішня сонна артерія; 35 – внутрішня сонна артерія; 36 – хребетні артерії; 37 – загальні сонні артерії; 38 – легенева вена; 39 – серце; 40 – міжреберні артерії; 41 – черевний стовбур; 42 – шлункові артерії; 43 – селезінкова артерія; 44 – загальна печінкова артерія; 45 – верхня брижова артерія; 46 – ниркова артерія; 47 – нижня брижова артерія; 48 – внутрішня насінна артерія; 49 – загальна клубова артерія; 50 – внутрішня клубова артерія; 51 – зовнішня клубова артерія; 52 – обвідні артерії; 53 – загальна стегнова артерія; 54 – прободаючі гілки; 55 – глибока артерія стегна; 56 – поверхнева стегнова артерія; 57 – підколінна артерія; 58 – тильні плеснові артерії; 59 – тильні пальцеві артерії.
Будова і функції венозної системи людини
Призначення венул і вен полягає в тому, щоб з ним повертати кров назад до серця. З крихітних капілярів кров надходить у дрібні венули, а звідти у більші вени. Оскільки тиск у венозній системі значно нижче, ніж в артеріальній, стінки судин тут значно тонше. Тим не менш, стінки вен також оточені пружною м’язовою тканиною, яка за аналогією з артеріями дозволяє їм або сильно звужуватися, повністю перекриваючи просвіт, або сильно розширюватися, виступаючи в такому випадку резервуаром для крові. Особливістю деяких вен, наприклад в нижніх кінцівках, є наявність односторонніх клапанів, завдання яких – забезпечувати нормальне повернення крові до серця, запобігаючи тим самим її відтік під впливом гравітації, коли тіло знаходиться у вертикальному положенні.
Будова венозної системи людини: 1 – підключична вена; 2 – внутрішня грудна вена; 3 – пахвова вена; 4 – латеральна вена руки; 5 – брахіальні вени; 6 – міжреберні вени; 7 – медіальна вена руки; 8 – серединна ліктьова вена; 9 – грудинонадчревна вена; 10 – латеральна вена руки; 11 – ліктьова вена; 12 – медіальна вена передпліччя; 13 – нижня надчеревна вена; 14 – глибока долонна дуга; 15 – поверхнева долонна дуга; 16 – долонні пальцеві вени; 17 – сигмоподібна пазуха; 18 – зовнішня яремна вена; 19 – внутрішня яремна вена; 20 – нижня щитоподібна вена; 21 – легеневі артерії; 22 – серце; 23 – нижня порожниста вена; 24 – печінкові вени; 25 – ниркові вени; 26 – черевна порожниста вена; 27 – насіннєва вена; 28 – загальна клубова вена; 29 – прободаючі гілки; 30 – зовнішня клубова вена; 31 – внутрішня клубова вена; 32 – зовнішня статева вена; 33 – глибока вена стегна; 34 – велика вена ноги; 35 – стегнова вена; 36 – додаткова вена ноги; 37 – верхні колінні вени; 38 – підколінна вена; 39 – нижні колінні вени; 40 – велика вена ноги; 41 – мала вена ноги; 42 – передня/задня великогомілкова вена; 43 – глибока підошовна відень; 44 – тильна венозна арка; 45 – тильні п’ясткові вени.
Будова і функції системи дрібних капілярів
Функції капілярів полягають у реалізації обміну кисню, рідин, різних поживних речовин, електролітів, гормонів та інших життєво важливих компонентів між кров’ю і тканинами тіла. Надходження поживних речовин до тканин відбувається за рахунок того, що стінки цих судин володіють дуже малою товщиною. Тонкі стінки дозволяють поживним речовинам проникати до тканин і забезпечувати їх усіма необхідними компонентами.
Будова судин мікроциркуляції: 1 – артерії; 2 – артеріоли; 3 – вени; 4 – венули; 5 – капіляри; 6 – клітини тканини
Робота кровоносної системи
Рух крові по всьому організму залежить від пропускної здатності судин, точніше від їх опору. Чим це опір нижче, тим сильніше зростає кровотік, у той же час, чим опір вище, тим кровотік стає слабкішим. Сам по собі опір залежить від величини просвіту судин артеріальної системи кровообігу. Загальний опір всіх судин системи кровообігу називається загальним периферичним опором. Якщо в організмі в короткий проміжок часу відбувається зменшення просвіту судин, загальний периферичний опір підвищується, а при розширенні просвіту судин він знижується.
Як розширення, так і скорочення судин всієї кровоносної системи відбувається під впливом безлічі різних факторів, таких як інтенсивність тренування, рівень стимуляції нервової системи, активність обмінних процесів у конкретних групах м’язів, перебіг процесів теплообміну з зовнішнім середовищем і не тільки. У процесі тренування, збудження нервової системи призводить до розширення судин і підвищення кровотоку. У той же час, саме значне посилення кровообігу в м’язах – це насамперед результат протікання обмінних і електролітичних реакцій у тканинах м’язів під впливом як аеробних, так і анаеробних фізичних навантажень. Це, в тому числі, і підвищення температури тіла, і зростання концентрації вуглекислого газу. Всі ці фактори сприяють розширенню судин.
Одночасно з цим, кровотік в інших органах і частинах тіла, які не задіяні у виконанні фізичного навантаження, знижується в наслідок скорочення артеріол. Цей фактор поряд із звуженням великих судин венозної системи кровообігу сприяє збільшенню об’єму крові, яка бере участь у кровопостачанні залучених у роботу м’язів. Той же ефект спостерігається й у ході виконання силових навантажень з малими вагами, але з великою кількістю повторень. Реакцію організму у даному випадку можна прирівняти до аеробного навантаження. У той же час, при виконанні силової роботи з великими вагами, опір кровотоку в робочих м’язах підвищується.
Висновок
Ми розглянули будову і функції кровоносної системи людини. Як тепер нам стало зрозуміло, вона потрібна для перекачування крові по організму за допомогою серця. Артеріальна система жене кров від серця, венозна система повертає кров назад до нього. З точки зору фізичної активності, підвести підсумок можна наступним чином. Кровотік в системі кровообігу залежить від ступеня опору кровоносних судин. Коли опір судин знижується, кровотік зростає, а при збільшенні опору – знижується. Скорочення або розширення кровоносних судин, які і визначають ступінь опору, залежать від таких факторів, як тип вправи, реакція нервової системи та перебіг обмінних процесів.
Залишити відповідь