Змагальний бодібілдинг, на відміну від аматорського, пред’являє набагато більш суворі вимоги до тренувального процесу, харчування, відновлення, мотивації й у цілому до способу життя. Шлях до змагань складний і повний втоми, праці, успіхів, досягнень, розчарувань і всіляких поневірянь, однак це зовсім інший світ унікальний і цікавий по-своєму. Кожні нові змагання, кожне нове місто, кожна нова медаль, плюс постійні нові знайомства, це та сторона бодібілдингу, яку дано побачити лише тим атлетам, які змагаються.
Содержание:
Введення
Змагальний бодібілдинг часто називають суб’єктивним видом спорту, причому цілком заслужено. Справа в тому, що в даному виді спорту оцінюється не сила, спритність, гнучкість, швидкість або інші вимірні показники. В ньому оцінюються пропорції атлета, симетрія, промальованність м’язів, їх форма і обсяг, плюс до всього, оцінюється також артистизм атлета під час виконання вільної програми, або вільного позування. Змагання проводяться, як правило, у концертних залах, в яких атлети виходять на сцену і займаються позуванням по команді суддів. У свою чергу і оцінює атлетів, як правило, не один суддя і навіть не п’ять, а ціла колегія, яка іноді включає до десяти чоловік.
Таким чином, давайте неупереджено оцінимо отриману на цьому етапі інформацію і розберемося, чому цей вид спорту, у змагальній його частині, є суб’єктивним. Вся справа в тому, що за великим рахунком, судді оцінюють ті якості атлетів, які не можна виміряти. Навіть обсяги біцепсів або квадрицепсів тут не грають ролі, якщо говорити конкретно про те, у кого в обсязі більше сантиметрів. Судді враховують форму атлета, його позування і довільну програму, тобто вони фактично на око оцінюють наскільки атлет гармонійно складений, наскільки добре він підготовлений, а також наскільки артистичною є його вільна програма.
Власне, до чого я веду, це логічне обґрунтування того, що змагальний бодібілдинг – це фактично конкурс краси. А суб’єктивним його називають тому, що судді тут оцінюють параметри, які не мають чіткої системи координат або одиниць вимірювання. Кожен суддя, виходячи зі свого суто індивідуального уявлення про естетику, гармонію та артистизм ставить бали атлетам і потім в ході відбору за підрахунком голосів (або балів) вибирається трійка переможців. Ступінь об’єктивності суддів визначається досвідом їх особистих виступів на змаганнях, а також кількістю змагань, які вони судили. Таким чином, оцінка суддівства в цілому залежить від авторитетної думки кожного судді зокрема. Втім, навіть не дивлячись на суб’єктивність цього виду спорту, він би не був професійним, якщо б не мав свого статуту, регламенту, а також безлічі правил, стандартів та обмежень, про які і піде мова далі.
Змагальний бодібілдинг
Для початку давайте розберемося, кого взагалі можна називати тим атлетом, хто змагається. Таким можна назвати, в принципі, будь-кого, хто хоча б раз офіційно зареєструвався і виступив на локальних змаганнях рівня міста або області, причому в будь-якій категорії, в якій він був заявлений і в не залежності від того, яке він посів місце. Таких атлетів зазвичай називають аматорами. Це виступаючий атлет, який тим не менше поки ще не є професіоналом і не має права виступати на міжнародних змаганнях за кордоном.
Для того, щоб стати професіоналом, потрібно здобути перемогу в кваліфікаційних змаганнях і отримати так звану «карту». Дана карта дозволяє виступати на міжнародних професійних турнірах, таких наприклад, як «Арнольд класік» і не тільки. Високі результати показані на даному рівні дозволяють атлету взяти участь в самому головному турнірі в світі бодібілдингу – «Містер Олімпія». Даний турнір носить таку назву за аналогією з Олімпійськими іграми, які в спортивній кар’єрі будь-якого атлета є вершиною досягнень, а золота медаль є вищою нагородою, яку тільки можна завоювати в даному виді спорту.
До речі, раз вже мова зайшла про Олімпійські ігри, варто сказати, що суперечки про те, чи стане бодібілдинг олімпійським видом спорту ідуть давно і до цих пір не припиняються. Навіть не дивлячись на те, що бодібілдинг є змагальним видом спорту і те, що в ньому присутні всі риси, категорії, федерації та інші ознаки серйозного і шанованого у всьому світі виду спорту, тим не менше до сих пір, в олімпійську програму бодібілдинг так і не включили. Більше того, існує думка (що для одних є очевидним і на що інші просто не хочуть звертати уваги), що змагальний бодібілдинг взагалі ніколи не стане олімпійським видом спорту. Пересуди про те, “чому?” – призводять до безлічі пояснень, теорій і припущень, основним з яких є суб’єктивність або, говорячи іншими словами, необ’єктивність даного виду спорту, а кажучи точніше, неможливість визначити переможця за цілком конкретними і зрозумілими для широких мас критеріями.
Федерації змагального бодібілдингу
IFBB. Найстарішою і найбільш впливовою федерацією є IFBB (International Federation of Bodybuilding and Fitness), заснована братами Джо і Беном Вейдерами в далекому 1946 році. Під егідою цієї федерації проводяться найбільші заходи у сфері змагального бодібілдингу, в тому числі світові та континентальні чемпіонати. У тому числі IFBB щорічно проводить і Чемпіонат світу, до складу якого входить 189 національних і континентальних федерацій.
NABBA. Перший офіційний турнір у даної федерації (National Amateur Body-Builders Association) був проведений в 1948 році. Спочатку приймати участь у змаганнях могли тільки англійці, так як структура і рада федерації були засновані саме там, в Об’єднаному Королівстві. Але в наші дні федерація об’єднує під собою більш ніж 50 країн, а на останніх змаганнях було представлено понад 200 атлетів з Північної і Південної Америки, Європи, Азії, Африки та Австралії.
WABBA. Федерація (World Amateur Body Building Association) була заснована популярним і відомим у змагальному бодібілдингу чемпіоном Сержем Нюбрэ в 1975 році. В наші дні федерація має свої представництва у більшості країн на всіх континентах і за твердженнями її керівників є важливим гравцем на світовій арені бодібілдингу. WABBA щорічно проводить змагання з найпопулярніших дисциплін, які представлені і в інших федераціях.
WFF. Світова федерація фітнесу (World Fitness Federation) з самого початку створювалася як дружня федерації NABBA. Метою такого маневру було охоплення більшої кількості людей, що займаються бодібілдінгом і фітнесом, які не змогли, не захотіли або не вважали за потрібне долучитися до NABBA. Так чи інакше, змагання цих двох федерацій, а саме Чемпіонати Світу, Європи і Всесвіту проводяться спільно, як серед чоловіків, так і серед жінок.
NAC. Міжнародна федерація (National Athletic International Committee) була заснована в 1999 році ентузіастом і популяризатором бодібілдингу та фітнесу Гаральдом Хойлером. На даний момент в структуру NAC входить більше 40 національних атлетичних комітетів. Змагальний сезон включає в себе Чемпіонат Світу, а також турнір «Містер/Міс Всесвіт», які проводяться щорічно і включають в себе найбільш актуальні на даний момент дисципліни.
Дисципліни змагального бодібілдингу
Спочатку, на перших конкурсах і турнірах, які організовувала федерація IFBB в далекі 50-ті і 60-ті роки, популяризація культури побудови тіла була організована шляхом подання широким масам м’язистих тіл чоловіків і підтягнутих фігур жінок. Цілком логічним етапом розвитку стало еволюціонування змагального бодібілдингу з наступною появою різних категорій, дисциплін і в тому числі дивізіонів. На даний момент і сама дисципліна бодібілдинг має велику кількість підкатегорій, але крім неї в переліку найбільш популярних на даний момент дисциплін значиться також бодіфітнес, фітнес-бікіні, менс-фізик і не тільки. При цьому кожна з цих дисциплін, так само, як і дисципліна бодібілдинг, включає в себе розподіл категорій за зростом і вагою. Давайте розіб’ємо дисципліни на дві категорії – чоловічі і жіночі і докладно опишемо їх.
Чоловічий змагальний бодібілдинг
Чоловічі дисципліни включають в себе змагання з бодібілдингу (в тому числі класичному), фітнесу та менс-фізик, втім, ними не обмежуються.
У змаганнях з бодібілдингу прописані наступні вагові категорії: до 70 кг, до 75 кг, до 80 кг, до 85 кг, до 90 кг, до 95 кг, до 100 кг, понад 100 кг. На міжнародних змаганнях в Азії існують також вагові категорії до 60 кг, до 65 кг включно. Для юніорів (до 23 років) існують категорії до 75 кг, понад 75 кг, до 80 кг, понад 80 кг Для ветеранів (старше 40 років) існує три вікових категорії, кожна з яких має вагові підкатегорії. Для ветеранів 40-49 років: до 70 кг, до 80 кг, до 90 кг та понад 90 кг. Для ветеранів 50-59 років: до 80 кг, понад 80 кг. Для ветеранів старше 60 років – одна абсолютна категорія.
Існує також категорія «Класичний бодібілдинг», яка відрізняється тільки іншими критеріями для участі атлетів. Цим критерієм є співвідношення зросту і ваги. У категорії до 170 см допустима вага = зріст мінус 100 (з похибкою +2 кг). До 175 см ті ж умови, але з похибкою +4 кг. До 180 см +6 кг, понад 180 см +8 кг, понад 190 см +9 кг, понад 198 см +10 кг. Для юніорів (до 23 років): до 168 см +0 кг, до 171 см +2 кг, до 175 см +4 кг, до 180 см +6 кг, до 190 см +8 кг, до 198 см +9 кг, понад 198 см +10 кг. Для ветеранів 40-49 років існує одна абсолютна категорія. Для ветеранів старше 50 років також виділена одна абсолютна категорія.
Дисципліна менс-фізик, вона ж пляжний бодібілдинг, була введена в 2012 році. На даний момент існують наступні росто-вагові критерії. До 170 см допустима вага = зріст мінус 100 (з похибкою +0 кг). До 174 см ті ж умови, але з похибкою +2 кг. До 178 +3 кг, понад 178 см +4 кг, понад 190 см +5 кг. Дана дисципліна має ряд характерних відмінностей від попередніх. Саме основне – це помірні м’язові об’єми, яких може досягти будь-хто в найкоротші терміни, що робить цю категорію, буквально, масовою. Друга відмінність – це шорти, які допускає тільки дана категорія. Третє – елементи позування.
Жіночий змагальний бодібілдинг
Жіночі дисципліни включають в себе змагання по бодіфітнесу, фітнесу та фітнес-бікіні, втім ними також як і чоловічі не обмежуються. Оскільки практично всі федерації прагнуть до того, щоб жіночий змагальний бодібілдинг зберігався естетичним і привабливим, існуючий довгі роки дивізіон «бодібілдинг» був не так давно реформований у «вуменс-фізик», так як у початковому варіанті надмірна м’язова маса викликала тільки відразливе враження і формувала негативну репутацію жіночих змагань.
Вуменс-фізик. Як вже було сказано вище, ця категорія є полегшеною версією жіночого бодібілдингу. Тепер у ній перевага віддається меншим обсягам мускулатури при тих же високих вимогах до рельєфності тіла і в цілому, перевага віддається більш жіночним і привабливим особам і фігурам, які не мають виражених ознак впливу стероїдів, як наприклад чоловічі риси або грудні імпланти через атрофію власних.
Вумен-фітнес. Дана категорія характеризується ще меншими вимогами до розвитку мускулатури і наявності яскраво виражених обсягів м’язів. Перевага віддається зовнішній привабливості і максимально можливої відсутності ознак застосування різних речовин. Тим не менш, багато учасниць все ж мають грудні імпланти. Відмінною рисою дисципліни є демонстрація індивідуальної гімнастичної або танцювальної програми.
Бодіфітнес. Ця дисципліна спочатку створювалася як альтернатива вумен-фітнес, однак якщо там оцінка фізичних параметрів швидше має другорядне значення, а артистизм першорядне, то в бодіфітнесі оцінюється рельєф, постава, широкі плечі і вузька талія. Також судді окремо оцінюють зачіску, макіяж, ходу і в цілому, впевненість на сцені.
Фітнес-бікіні. Ця категорія була створена в 2011 році з метою максимальної популяризації культури побудови тіла серед широких мас дівчат і жінок за рахунок мінімальних вимог до мускулатурі і максимальних вимог до естетики і привабливості. Першорядне значення мають округлі сідниці, плоский живіт (без кубиків) і вузька талія. Саме ця категорія за рахунок мінімальних вимог до фізичної форми є найбільш масовою.
Дитячий змагальний бодібілдинг
Абсолютно вірно, не дивуйтеся. Для багатьох це може здатися чимось надмірним або недоречним з категорії «занадто», однак популяризація спорту, в тому числі змагального, повинна починатися, так сказати, з юних років. Федерації постійно розробляють програми участі і дисципліни для юних атлетів, як хлопчиків, так і дівчаток, які займаються переважно гімнастичними видами спорту в силу вікових обмежень для занять з обтяженнями.
Кожна федерація в кожній окремо взятій країні по своєму бачить популяризацію дитячого змагального бодібілдингу та хоча фактично бодібілдингом його назвати не можна (це скоріше фітнес), тим не менш в рамках дорослих турнірів виступають також і діти. Вікові категорії, затверджені IFBB на міжнародних змаганнях такі: 8-9 років, 10-11 років, 12-14 років, 15-16 років, 16 і старше. Росто-вагові критерії кожної федерацією затверджуються самостійно.
Змагальний бодібілдинг для візочників
Так само, як і Олімпійські ігри проводяться окремо для здорових атлетів, окремо для людей з обмеженими можливостями, так і в рамках змагань з бодібілдингу окремо виступають здорові атлети і атлети-візочники. Затверджені федерацією IFBB правила мають одну абсолютну категорію для атлетів до 40 років, а також одну абсолютну категорію для ветеранів – старше 40 років. Змагання проводяться як в індивідуальних дисциплінах (окремо чоловіки, окремо жінки), так і в змішаних (парні виступи чоловіків і жінок). Змішані дисципліни також мають одну абсолютну категорію і включені в програму Чемпіонату Європи.
Висновок
Змагальний бодібілдинг у всьому його розмаїтті, насамперед створений для популяризації культуризму та здорового способу життя. Так само, як і будь-який інший вид спорту він постійно зазнає змін і підлаштовується під глядача, так як для нього безпосередньо і створений. Одні дисципліни модифікуються, інші створюються з нуля, треті перекроюються від початку і до кінця, але так чи інакше, мета, до якої прагнуть буквально всі існуючі федерації бодібілдингу – це спроба зробити цей спорт масовим, залучити до занять якомога більше людей і як можна більшій кількості атлетів дати можливість виступити в тих категоріях, які для них найбільше підходять.
